«Діджиталізація, сталість та інклюзивність»: що потрібно знати про моду майбутнього
Одяг, якого не існує в реальному світі. Шкіра з грибів та бананових скоринок. Остаточне стирання статевих меж. Це лише мала частина змін, які вже зараз впроваджуються у світі моди. Спеціально для онлайн-журналу Folga’ співзасновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська, співзасновниця бренда FINCH Катерина Бякова та творчиня школи конструювання та пошиття одягу Pushka School Ірина Красильникова розповіли про те, які трансформації чекають на fashion-індустрію незабаром.
Інклюзивність
Модна промисловість завжди нав’язувала суспільству свої ідеали краси. Жінок одягали у вузькі корсети та змушували носити тришарові перуки, вищипувати брови, а потім відрощувати їх, худнути до анорексії та доводити себе до знемоги нескінченними тренуваннями в залі. Ніде правди діти, й чоловіки натерпілися не менше, а час та практика засвідчили, що встигати за всіма стандартами — завдання нездійсненне.
Якщо ще кілька років тому термін «жертва моди» не викликав жодних суперечливих настроїв, то зараз це — вагома причина для конфлікту. Все просто: ми живемо в новий час. Тепер будь-який бренд, що поважає себе, намагається залучити до своїх показів та рекламних кампаній моделей різних національностей, віку та комплекцій, а зайва ретуш на фото вважається ознакою поганого тону та навіть приводом для судового позову.
Годі й братися обговорювати важливість інклюзивної моди. Цей тренд вчить людей приймати себе такими, якими вони є, не мати хибних ілюзій та цінувати свою унікальність. Проте з іншого боку, інклюзивність ставить під сумнів існування ексклюзивної, елітарної та недоступної моди. Співзасновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська поділилася своєю думкою щодо цього та пояснила, чому інклюзивність — це важлива тенденція.
— Модна індустрія, безперечно, стала більш відкритою. Я пам’ятаю часи, коли на покази могли потрапити лише акредитовані журналісти, зірки та VIP-клієнти брендів. Сьогодні у перших рядах сидять блогери з тіктоку, редактори незалежних видань та соціальні активісти, а завдяки онлайн-трансляціям стати глядачем показу може кожен охочий. За 25 років існування UFW ми говорили й про гендерну рівність, і про расову дискримінацію, і про інклюзивність. Сьогодні я запропонувала б розглядати інклюзивність у fashion-індустрії набагато ширше. Світова та українська мода сповідують відкритість та доступність — це чудова тенденція, яка дозволяє отримувати як естетичний, так і освітній досвід, а також стимулювати та відкривати свій креативний потенціал.
Діджиталізація
Діджиталізація, віртуальна реальність, цифровий одяг — нещодавно ці фрази були наче з серії фільмів «Назад у майбутнє», а сьогодні позначають не лише популярні тренди, а й найважливіші інструменти для успішного функціонування бізнесу. Дизайнери дедалі частіше звертаються до діджитал-технологій та випускають цифровий одяг, який існує лише на екранах смартфонів. Для чого? По-перше, це модно, зручно та необхідно для розвитку соціальних мереж та NFT-аукціонів. По-друге, віртуальні речі — на 100% екологічні. Такі вироби не зношуються, не засмічують планету, їх виготовлення не потребує природних ресурсів.
Українська fashion-індустрія завжди йде в ногу з передовими тенденціями. Команда бренда FINCH дивує прогресивними проєктами не лише нашу країну, а й усю світову спільноту. У 2020 році FINCH разом зі студією FFFACE.ME випустили першу в Україні колекцію напівцифрового одягу. Вироби лінійки мали функцію віртуальної 3D-анімації, яка спрацьовувала на камері смартфона, коли її наводили на річ за допомогою інстаграм-фільтра. До кожного виробу також було додано кілька віртуальних ефектів. Наприклад, одна футболка перетворювалася на три цифрові образи, змінюючи анімацію, принт чи колір.
Співзасновниця бренда FINCH Катерина Бякова розповіла, у чому, на її думку, користь, цінність та важливість цифрової моди:
— Сьогодні віртуальний одяг має дві основні функції. Перша — хайп та залучення аудиторії через особливий, незвичайний, імерсивний контент. Друга — підтримка філософії сталої моди. Споживання легко можна перевести в діджитал, замість того щоб купувати безліч різних речей для створення контенту. Таке рішення дозволяє звільнити місце в гардеробі, не продукує відходи, а також сприяє виходу за межі реальності, адже у віртуальному світі немає обмежень, а виробам можна надати буквально будь-якого вигляду.
Тренд на цифровий одяг почав зароджуватися ще кілька років тому, але пандемія значно прискорила його прогрес. Зараз поряд з діджитал-технологіями активно розвивається й робота NFT-аукціонів, на яких дизайнери, художники та інші митці можуть заробити цілий статок. Як же брендам розвиватися у цьому середовищі? Ірина Красильникова, творчиня школи конструювання та пошиття одягу Pushka School, вважає, що універсального рецепта успіху в діджитал-галузі шукати не варто:
— Покрокової інструкції для розвитку модних брендів у цифровому середовищі немає. І в цьому привабливість віртуального світу, адже кожен винаходить власну реальність, не озираючись на «рецепти успіху». Хтось створює бутік у метавсесвіті, як Gucci, а хтось фотошопить віртуальні сукні за 700 доларів, як це робить Tribute (хорватський бренд діджитал-одягу. — Прим. ред.). Втілювати мрію простіше без обмежень. Тим, хто бажає розвиватися в діджитал-просторі, раджу звернути увагу на NFT-сферу — зараз там приблизно такі ж перспективи, як і в інвестицій у біткоїн у 2009 році. Іншими словами — величезні. І чим раніше художники, дизайнери та всі, хто цікавиться цифровою реальністю, стануть частиною NFT-індустрії, тим більше можливостей для зростання у них буде.
Такої думки дотримується й Катерина Бякова. За словами засновниці марки FINCH, найближчими роками мода продовжить шлях діджиталізації та віртуалізації:
— Вже зараз цифровий одяг стає своєрідним предметом мистецтва. Такі речі дедалі частіше купують на NFT-аукціонах, що свідчить про їхню незаперечну цінність. Природно, фізичний одяг не зникне з нашого життя, але надалі реальні вироби з тканин повинні будуть мати історію та довго служити. Згодом споживання заради контенту, коли речі купують, щоб похвалитися ними в соцмережах, також перейде у віртуальний світ та стане екологічним.
Сталий розвиток та етична мода
Не менш нагальна тема — екологія, яка невпинно страждає від нещадного впливу індустрії моди. Факти мовлять самі за себе: згідно з дослідженнями Global Fashion Agenda, виробництво одягу є одним з найбільших забруднювачів нашої планети. У світі шиють так багато речей, що їх просто не встигають розкуповувати, й вони опиняються на звалищі. От кілька цікавих цифр, які відповідають на питання, навіщо нам взагалі потрібна eco friendly мода та сталий розвиток: на частку текстильної індустрії припадає 10% викидів вуглекислого газу в атмосферу та 24% викидів інсектицидів, а на виробництво однієї бавовняної футболки потрібно близько 2700 літрів води.
Щоб хоч якось виправити ситуацію, модна спільнота вирішила запровадити нову філософію під назвою sustainability — сталий розвиток. Ця концепція складається з трьох пунктів: reducing (скорочення відходів), reusing (вторинне використання речей) та recycling (перероблення речей).
Співзасновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська, яка приділяє особливу увагу розвитку сталої моди в Україні, вважає, що філософію екологічної стабільності мають сповідувати не лише дизайнери, а й споживачі.
— Попри тренд на усвідомлене споживання статистика свідчить, що люди продовжують купувати багато дешевого неякісного одягу. 40% цих речей одягають лише кілька разів чи викидають, так і не скориставшись. Сьогодні дизайнери роблять вагомий внесок у розвиток усвідомленої моди та підтримують принцип використання ручної роботи. Але в цьому процесі мають бути залучені обидві сторони. Споживачам варто цікавитися тим, що відбувається з брендом, у якого вони купують речі, та загадуватися над питанням про те, наскільки вироби цієї марки якісні, як довго вони будуть служити та яку цінність матимуть надалі.
Говорячи про сталий розвиток, неможливо пропустити ще одну тенденцію, яка з кожним роком набирає дедалі більшої популярності, — етичної моди. Fashion-експерти вважають, що ми повинні відмовитися від вбивства тварин заради натуральної шкіри, хутра, шерсті, пір’я. Наприклад, всесвітньо відомий бренд Stella McCartney створює одяг зі штучної шкіри, виготовленої з грибів, Reebok випускає взуття з перероблених подушок безпеки, а Paper London шиє купальники з відходів, виловлених в океані, — пластику, старих рибальських сіток та переробленого нейлону.
Ірина Данилевська наголошує, що філософія сталої моди також нерозривно пов’язана і з етичним ставленням до співробітників:
— Термін sustainable fashion передбачає не лише екологічність, дбайливе ставлення до природних ресурсів, перероблення старих речей та відходів для створення нових матеріалів, а й етичне ставлення до своїх співробітників та різних спільнот. До цього поняття також належить підтримка місцевого виробництва, а для України — це більш ніж актуальна історія.
Розумний одяг
Поряд з віртуальною модою популярності набирає розумний одяг — вироби з інноваційних матеріалів, оснащені спеціальними датчиками руху, світла, температури, які синхронізуються з додатками, дозволяючи людині отримати інформацію про свій фізичний стан та скористатися порадами щодо покращення здоров'я.
Існує стереотип, що смартодяг — задоволення винятково для спортсменів. Але це зовсім так. Наприклад, бренд Siren Care виробляє шкарпетки для діабетиків, які завдяки сенсорам температури попереджають про розвиток пухлини та сигналізують про проблеми зі здоров’ям. А Tactile Navigation Tools випускають жилети для людей з ослабленим зором: вироби оснащені датчиками, які легко виявляють перешкоди та сигналізують про них людині за допомогою вібрацій.
Творчиня Pushka School Ірина Красильникова вважає, що звичний одяг у нас залишиться, але зовсім скоро його доповнюватимуть інноваційні вироби, які зроблять наше життя простішим та цікавішим:
— Фізичний одяг нікуди не зникне. Потреба вдягатися — як і раніше, одна з базових для людини, і технології не зможуть її виключити з нашого життя. Можу сказати, що dopamine dressing (ошатне вбрання. — Прим. ред.) точно з часом переміститься у діджитал. Також є велика ймовірність, що за 5–10 років ми ходитимемо вулицею в окулярах з функцією доповненої реальності, а замість людей бачитимемо їхні аватари — у віртуальному одязі, з фільтрами та лімітованими NFT-аксесуарами.
Агендерність
Епатажний соліст гурту Måneskin Даміано Давид прославився не лише перемогою на «Євробаченні», а й завдяки своєму агендерному стилю. Італійський співак вдягає жіноче вбрання, танцює на підборах, не гребує прикрасами та робить ефектний макіяж. Комусь може здатися, що це лише частина іміджу. Можливо. Проте розмиття кордонів між жіночим та чоловічим в індустрії моди — ще один глобальний тренд, а фронтмен італійської групи — живий приклад.
У минулому столітті жінкам вдалося відвоювати право працювати на рівних позиціях з чоловіками, а разом з цим запозичити більшу частину їхнього гардеробу. Тепер час чоловічої революції у сфері моди. Хлопці вже без сорому вдягають рожевий колір, роблять яскравий манікюр та доповнюють свої образи кольє з перлів. Покоління Z не вважає, що одяг має відповідати віку, статі, статусу та іншим чинникам. Це швидше спосіб самовираження.
Тенденцію на унісекс-одяг вже не перший сезон активно підтримують передові модні бренди. Наприклад, дизайнер марки Jacquemus Сімон Порт Жакмюс одягає як чоловіків, так і жінок в однакові вкорочені топи та штани з високою лінією талії. Не ділить свої колекції на чоловічі та жіночі й модний дім Balenciaga: на показах марки важко розуміти, якої статі модель представляє одяг: усі виглядають однаковими та нейтральними.
А що станеться з високою модою?
Діджиталізація, інклюзивність, сталий розвиток — усі ці тенденції явно мають інший шлях, ніж висока мода. Багато fashion-критиків вже не перший рік кажуть, що швейне мистецтво от-кутюр згодом остаточно зникне. У цьому непростому питанні складно розібратися самостійно, тому ми вирішили звернутися за коментарем до співзасновниці Ukrainian Fashion Week та голови експертного комітету Ukrainian Fashion Council Ірини Данилевської та поділитися з вами її прогнозами.
— Скільки я працюю у fashion-індустрії, стільки й чую про смерть високої моди, глянець, добрий смак. Але роки минають, а кутюрні сукні й досі мають попит. Річ у тім, що речі haute couture — це справжній витвір мистецтва, який люди купують не заради потреби, а тому що він дарує їм емоції.
Минуть роки — і кордон між реальним та віртуальним світом ставатиме дедалі крихкішим, але я бачу великий потенціал крафтових та унікальних продуктів, зроблених людськими руками. Колекційне вино, кутюрні сукні, ювелірні прикраси, вінілові платівки, картини та скульптури — на тлі загальної діджиталізації всі ці вироби стануть ще більш елітарними та недоступними.
Наш потяг до краси та потреба у самопрезентації роблять моду невіддільною частиною життя. Одяг допомагає без слів розповісти світові, хто ти чи ким хочеш бути. Так було в Стародавньому Єгипті та античній Греції, в Італії за часів Ренесансу та у Франції в епоху Наполеона. І так буде сьогодні та завтра. Змінюються силуети та матеріали, стилі та тенденції, але сама ідея моди як соціокультурного явища залишається незмінною.
Всі ми, можна сказати, заручники моди та в’язні змін у цій індустрії. Давати точні оцінки та прогнози на майбутнє — завдання складне, адже щодня світ докидає нові виклики. Але вже зараз стає ясно, що надвиробництво, нещадне забруднення навколишнього середовища та культ нав’язаних ідеалів краси відходять у минуле. Перейматися тим, що мода зникне, не варто. Вона швидше стане іншою: якіснішою, усвідомленою та помірною.
