Корячка фото
Блогерка
Korya4ka

Як упоратися з хейтом у соцмережах? Радить Корячка

Тетяна Коряк (відома в мережі як блогерка Корячка) не з чуток знає, що чим популярнішим стає твій інстаграм, тим більше хейту на нього виливається. Сама Корячка зізнається, що за п’ятирічну кар’єру їй кілька разів погрожували розправою, дійшло навіть до підпалення автомобіля. Однак вона володіє собою та не втрачає почуття гумору. «Мені досі після «Супермами» пишуть люди зі словами подяки, — розповідає Таня. — Що подивилися, як я не піддаюся чужим нападам та відстоюю свою думку, спробували так поводитися та стали трішки щасливішими. А чи не це щастя — показувати своїм читачам, що ми можемо протистояти всьому?»

Що таке хейт та яке значення він має для блогера? Чому відомі люди стають об’єктом булінгу? Як круто відповісти на хейт на свою адресу? Корячка ділиться досвідом у колонці Folga'.

Соцмережі без хейту — це, взагалі, можливо?


Читаючи чужі блоги, люди можуть відчувати певні комплекси, прагнути жити так само. Або навпаки, їм щось може не подобатися. Усі ці негативні почуття вони вихлюпують на блогерів. Мовляв, якщо ви — популярні особи та виставляєте своє життя на загал, то повинні це вислухати. Набагато складніше написати подрузі: «Ти товста», — є шанс одразу зустрітися з нею на сходах, а тоді ніяково дивитися в очі. А блогери перебувають далеко від обивателів, їх можна за все життя ніколи й не зустріти.

Чи бувають соцмережі без хейту? Ні. Хейт — це певна частка людського засудження, яке у суспільстві завжди було, є та буде.

А в блогерстві він — як двигун торгівлі. Не бачу в ньому нічого поганого, якщо ми не говоримо про крайнощі.

Тетяна Коряк
korya4ka инстаграм
Я відразу наразилася на хейт у соцмережах, тому що моя зовнішність, голос, спосіб мислення відрізнялися від інших

З дитинства я піддавалася булінгу, адже не хотіла бути як усі, тому добре розуміла, на що йду. Тепер хейт мене вже не зачіпає, хоча так було не завжди. Особливо коли йшлося про мого чоловіка: я хотіла довести людям, що вони несправедливі, адже я свого чоловіка краще знаю! Потім просто перестала сперечатися та погоджувалася: «Так, ми такі». Було дуже боляче, коли паскудили мою дитину, — з цим важко впоратися, але я розуміла, що тільки вбога людина здатна ображати дітей.

Зараз я до хейту та булінгу несприйнятлива: відчуваючи дискомфорт та прикрість, навчилася з ними боротися. Тому зі свого життя я нічого не викидала б — нехай так і буде. Вважаю, що ми стаємо сильнішими, коли нас б’ють.

Як блогеру реагувати на хейт? Корячка ділиться досвідом


З погляду блогерства, коли в тебе дисонанс у коментарях — хтось хвалить, хтось не підтримує, — це активність, супер. Люди мають свою думку — то нехай вони її висловлюють: навіщо чистити коментарі? Якщо між читачами в процесі обговорення виник конфлікт, то третейським суддею краще не виступати: конфлікт зародився в них, там він і згасне. Я у таких випадках нічого не роблю. Якщо під публікацією починається відкритий хейт, то я можу просто закрити можливість коментувати пост, та й годі. Щоправда, ті, кому треба висловитися, починають писати особисто, заходять з інших профілів, тобто шукають можливість вихлюпнути все, що у них усередині. Наприклад, одна користувачка нав’язливо писала мені: «Скільки ти заробляєш? Скажи!» Запитую: «Ти з податкової?» У відповідь вона почала сипати образами — довелося заблокувати її. Упевнена, що вона створить ще якийсь фейковий обліковий запис та продовжуватиме.

Я ніколи не ображатиму свого опонента, тому що для мене це — найнижчий ступінь відповіді

Можна реагувати на хейт жартівливо. Такий підхід і вам мізки полоскоче (як же відповісти кумедно та цікаво?), і читачі розумітимуть, що навіть у хейта є іронічний бік. Зрозумійте: нас зачіпають чужі слова, тільки якщо ми вважаємо так само. Наприклад, мені кажуть: «Чому в тебе такий голос? Ти що — мужик? Стать міняла?» Якщо я дійсно вважаю, що в мене занадто низький та чоловічий голос, це мене зачепить. А якщо я впевнена, що мій голос унікальний та незабутній, то хоч мільйон разів назвіть його мужикуватим — мені буде однаково. А на запитання про зміну статі я відповідаю: «Підлогу? Де саме? У ванній чи на кухні?»

Пам’ятайте, що, починаючи блогерський шлях, вам треба буде обмірковувати кожен крок

Як на цей пост прореагує аудиторія? У мене були різні ситуації. Був випадок, коли ми робили тематичну вечірку та вдягли шкіряні маски, а на фото я тримала доньку на руках. Люди дуже по-хейтерськи поставилися до цього. Поясню їм: «Дитина у 2 роки сприймає цю маску як маску зайчика. Якщо ж ви одразу сприйняли її як відсилання до BDSM — народ, то неподобство!» Звичайно, почалася суперечка — хтось мене захищав, хтось на мене нападав. Дійшло до «Чому ти ходиш при дитині у спідній білизні? Мамі так ходити не можна!» Запитую: «А коли мене донька на пляжі в купальнику бачить? Чи їй треба ходити за ширмою? Я вважаю, що у дітей обов’язково має бути сексуальне виховання, їм з малечку необхідно розуміти, де які органи знаходяться у них та у протилежної статі, щоб потім не було «Вагітна у 16».

Була ще дуже показова ситуація, коли протягом пів року одна дівчина писала мені в директ вкрай неприємні речі у відповідь на буквально кожну мою сторіз. Вирішила прикольнутися над нею. Пишу: «Доброго дня! Ви виграли у моєму гіві 10 тисяч гривень, я щиро вас вітаю!» Як ви думаєте, що було далі? Вона миттєво перевзулася! Почала писати, яка рада, та не може у таке повірити, а за повідомлення вище щиро перепрошує, мовляв, була в депресії. Я їй тоді пояснила, що хоча вона й приписувала мені всякі паскудства, але я, побачивши гроші, не перевзуюся, як щойно вчинила вона.

корячка хейт
тетяна коряк фото

Що робити, якщо булінг переходить можливі межі?


Мій чоловік — той, з ким я ділюся переживаннями першим. Він мене завжди підтримує та заспокоює. Сам він не любить читати такий негатив (та й мені не радить), але розуміє, що блогу без хейту не буває. А так я намагаюсь особливо ні з ким не ділитися.

Тримаю в собі стрижень: у мене все гаразд та я з усім впораюся

У самому інстаграмі вже діють нові правила. Він прагне доброзичливої ​​атмосфери, тому сам блокує неадекватні повідомлення на кшталт побажань смерті тощо. Чи звертатися до кіберполіції? У нас за образу особистості, по суті, нічого, крім штрафу, й немає. Коли хейтери спалили мою машину, ми відразу звернулися до поліції. Нам пощастило, що зловмисника швидко знайшли, але поки що жодної відповідальності він не поніс — суд триває дотепер.

Зараз я виставляю сторіз лише постфактумом. Наприклад, зняла контент зранку, а викладаю його в обід. Тобто ті, хто слідкує за мною в соцмережах, не знають, де я зараз фактично перебуваю. Але коли ми десь гуляємо, читачі можуть нас зустріти; налаштовані доброзичливо — підходять та фотографуються. Тому якщо ви блогер, то надійно, на жаль, не сховаєтеся. Можна найняти особисту охорону, але ви самі розумієте: це дуже дорого. А сидіти у чотирьох стінах — не варіант.

Іноді булінг та цькування можуть загнати людей у такий стан, з якого важко вийти самостійно, без ліків та терапії. Тому якщо ви стали жертвою, то я радила б звернутися до психотерапевта. Коли ж людина сама займається булінгом — теж треба до фахівця: якщо вона намагається через когось самоствердитися у такий спосіб, то тут щось не те з головою. От у мене немає бажання піти та когось обмовити — навіщо? Я прокидаюся у класному настрої та хочу ділитися позитивом. А якщо людина булить — значить, у неї проблеми, її не влаштовує власне життя.

Якщо ви нічого не робите, у вас не буде хейтерів. Будете рухатися вперед та впорядковувати своє життя — тож у будь-якому разі знайдуться недоброзичливці, які заздрять та хочуть вас принизити

Тому моя головна порада: відчувайте себе повноцінною доброю та променистою людиною. Проробляйте свої комплекси, дитячі психічні травми, нав’язане соціумом «Ти винен. Ти повинен». Це складно та довго, але коли ви дійдете до вершини усвідомленості та впевненості в собі, то жодні хейтерські слова вас не зачеплять. Тож будьте щасливі!

Думка колумністки може не збігатися з думкою редакції.

Юлія Котляр
Автор(ка):
Юлія Котляр