Love is…: 8 історій кохання українських зірок

Кохання з першого погляду чи «та які з ним можуть бути романтичні стосунки!»? Букети червоних троянд чи біде у подарунок на 14 лютого? Побачення у підводному ресторані на Мальдівах чи з креветками в Бердянську? Спеціально до Дня святого Валентина ми поставили українським знаменитостям три питання: про незабутні побачення, оригінальні подарунки та перші враження про зустріч із другою половинкою, а також дізнавалися секрети ідеальних стосунків.
Подружжя Кошових

Ксенія та Євген Кошові

Ксенія: Чесно кажучи, у нас найпаче й не було романтичних побачень (сміється. — Прим. ред.). Ми з Женею не робимо культу навколо 14 лютого та нічого надприродного не влаштовуємо. У нас стосунки так і починалися серйозно. Ми власне й не зустрічалися, одразу почали разом жити.

Через те, що не робимо з 14 лютого такого вже свята, ми й незвичайними подарунками одне одного не обдаровуємо. Це не потрібне ані мені, ані йому. Нема такого запиту. Все доволі банально. Женя може подарувати мені квіти. Приємно та красиво.

Подружжя Кошових

Худий, довгий, вухатий, лисий — такий смішний був (сміється. — Прим. ред.). Коли вперше його побачила, навіть не було думки про якісь романтичні стосунки. Не думала про це.

Я ціную порозуміння, щирість і те, що Женя для мене як найкращий друг. Іноді треба поступатися один одному та прагнути компромісів. Тому й таємниць як таких немає.

Балет Кухар та Стоянова

Катерина Кухар та Олександр Стоянов

Катерина: Саша щедрий на сюрпризи та оригінальні вчинки, він уміє створювати казку в житті. Наприклад, минулого року він організував сюрприз-вечірку до дня мого народження. Сказав, що запрошує мене на романтичне побачення, нібито для нас закриють ресторан, та попросив одягнути вечірню сукню. А коли я зайшла до ресторану, то побачила багато друзів. Це було незабутньо.

У День святого Валентина ми зазвичай у Франції, та я люблю, коли Стоянов купує мені шоколадні цукерки як валентинки: це у нас така мінітрадиція. Цього року 14 лютого також зустрічаємо на сцені, танцюватимемо в Одесі балет «Ромео та Джульєтта». Це дуже символічно, адже Шекспір ​​в імена персонажів уклав певний сенс: Ромео — з латини «прочанин», виходить «прочанин любові».

Балет Кухар та Стоянова

Коли вперше побачила Сашка, подумала: «Який здібний та талановитий хлопець!» Це й досі луною віддається у мене в голові.

А секрет ідеальних стосунків у взаєморозумінні, відсутності егоїзму, вмінні наступати собі на горло заради партнера. Відносини — це постійна робота та самовдосконалення.

Фото Терлюги з чоловіком

Анжеліка Терлюга та Володимир Зарецький

Анжеліка: Найгарніше побачення було під час нашого медового місяця у підводному ресторані на Мальдівах. Там ми були у весільному вбранні.

Це перший День закоханих, який ми святкуємо разом. А загалом найоригінальнішим подарунком від чоловіка був квест, наприкінці якого я знайшла величезний букет квітів у багажнику свого авто.

Фото Терлюги з чоловіком

Ми зустрілися ще 16 років тому, коли були підлітками. Нині вже й не згадаю, яке було перше враження.

Мені здається, немає сенсу прагнути ідеальних стосунків, тому що у кожного різне розуміння того, які вони. Найголовніше — це по-справжньому любити та розуміти, що ти зустрів свою людину. Ви повинні підходити один одному у всіх сенсах. Складно описати словами, це відчувається одразу.

Фото Мамарики та Сергія Середи

MamaRika та Сергій Середа

MamaRika: Ми з чоловіком не дуже романтичні люди, але в нашому житті було кілька особливих моментів, і перше, що спадає на думку, — це вечір, коли Сергій зробив мені пропозицію. Здається, то був пік романтизму з його боку. Тоді він у квартирі виклав доріжку зі свічок і в кінці серце з пелюсток троянд, у центрі якого лежала обручка. Це було дуже несподівано. Звичайно ж, я сказала: «Так!»

Ми дуже практичні у питанні вибору подарунків, тому даруємо те, що кожен хоче. Ми маємо сімейний бюджет і щороку домовляємося, що одне одному презентувати. Нехай моменту сюрпризу немає, зате нам так комфортніше.

Фото Мамарики та Сергія Середи

Сергій мені одразу дуже сподобався. Я відзначила для себе, що він надзвичайно симпатичний хлопець з дуже гарними щирими блакитними очима та офігенним почуттям гумору! Цим він мене й узяв. Щоправда, на той момент у нього була абсолютно безглузда зачіска, але це ми з часом виправили (сміється. — Прим. ред.). Але головне, що я не помилилася, і це справді мій чоловік!

Особистий секрет ідеальних стосунків — це, мабуть, чути та поважати одне одного, намагатися домовлятися, як би не було важко та хоч як сильно не хотілося б узяти сковорідку та дати по голові (сміється. — Прим. ред.). У будь-якій складній ситуації треба вміти взяти себе в руки та вести діалог. А перед цим зробити глибокий вдих, щоб заспокоїти себе та не наговорити гидоти, бо це все дуже запам’ятовується. За довгі сім років спільного життя ми знаємо, що ці правила рятують. Звичайно, іноді трапляються італійські пристрасті, але треба поважати одне одного — і тоді все буде добре.

Пара Матвієнко та Мірзоян

Тоня Матвієнко та Арсен Мірзоян

Тоня: Дуже запам’яталася поїздка до Нью-Йорка у 2018 році. У нас з Арсеном там були концерти. Попри зміну часових поясів та втому я була щаслива. Опинившись в одному з найулюбленіших місць у світі, та ще й з коханою людиною, я просто поринула в атмосферу міста та насолоджувалася моментом. До речі, саме тоді ми зняли кадри до мого кліпу на трек «Доберман», присвяченому Арсену. А ввечері на нас чекав сюрприз від друзів — вони подарували нам квитки на бій Василя Ломаченка. Пам’ятаю, він тоді переміг, і нашій радості за співвітчизника не було меж.

Пара Матвієнко та Мірзоян

Арсен: А я згадаю побачення у Бердянську. Тоня ніколи не бачила Азовського моря, і я подумав, що Кирилівка — це надто суворе місце для початківців, тому ми поїхали до Бердянська. Захід сонця ми зустрічали з пивом та азовськими креветками, а потім пішли на колесо огляду — романтика! Особливо романтично було, коли Тоня лежала на підлозі люльки, це не можна назвати кабінкою, та кричала на всю набережну. Бажання покататися на колесі вона виявила сама та навіть попередила, що боїться висоти. Я сказав: «Не бійся, маленька, я поруч», — і накривав її своїм тілом, щоб ніхто не побачив, хто саме це кричить, та благав її зменшити децибели. А вже потім ми вечеряли смаженою камбалою при свічках та гуляли нічним пляжем.

Тоня: Я вважаю, що у День святого Валентина зовсім не потрібно дарувати коштовні подарунки. Можна просто принести сніданок у ліжко, вирізати серця з кольорового паперу та прикрасити ними дзеркало у ванній кімнаті, купити цукерки у формі сердечок. Такі дрібниці — це також знак уваги з присмаком романтики.

Арсен: Я подарував Тоні біде, це було для мене незвичайним. Я думав про амури та серця, а вона мені каже: «Хочу біде». Сподіваюся, цього разу Тоня подарує мені велосипед, а я відповім їй маленьким пилососом.

Тоня: Перша думка про Арсена — добре вдягнений чоловік, стильненький. Роздивилася його з голови до ніг. І тут бачу: а ноги брудні (сміється. — Прим. ред.). Річ у тім, що ми познайомилися влітку, Арсен був у в’єтнамках, та його ноги трохи вкрилися пилом. А на чистоту взуття у чоловіків я звертаю увагу насамперед.

Родина Матвієнко та Мірзоян

Арсен: По-перше, я подумав, чого це ця дівчина не вітається. І, здається, у неї знайоме прізвище. Потім я навіть відчув, що до неї ставилися, як до білої ворони. Я подумав, що треба підтримати дівчину, та показав їй це шоу («Голос країни». — Прим. ред.) зсередини, що та як тут працює. Переконав не шукати ворогів, а шукати союзників усередині проєкту.

Тоня: Пара має не обмежувати, а доповнювати один одного. Цей розвиток не повинен зупинятися. Слід дослухатися інтересів партнерів. Кожен має відкривати по-різному світ коханої людини та робити життя щасливішим та різноманітнішим, ніж було до вашої зустрічі.

Арсен: Друзі, лопата та алібі. Це якщо коротко (сміється. — Прим. ред.).

Тарас Тополя з дружиною

Олена (ALYOSHA) та Тарас Тополі

Олена: Класичних побачень у нас було. Зустрічі на каву, прогулянки містом під літнім дощем. Нічого особливого. Зараз можемо собі дозволити побачення, їдучи з міста на 3–4 дні. Цей час присвячуємо лише собі. У нас, мабуть, не та професія, щоб на побачення ходити (усміхається. — Прим. ред.).

Тарас: Я б не назвав це побаченням, але дуже цікаво та насичено ми провели час цього літа вдвох у Чернівцях. Організували романтичний вечір, наступного ранку влаштували собі спа, прогулянку містом, та між зупинками для фото з шанувальниками нам вдалося доволі добре провести час. Лише вдвох, без дітей, кілька днів.

Тарас Тополя з дружиною

Олена: У світі ще є щось незвичайне? (Сміється. — Прим. ред.) Від Тараса регулярно отримую валентинки, короткі віршики та квіти. Зазначу, що особливо не надаємо значення таким святам. Ми маємо особисті дати, які цінуємо більше за календарні свята.

Тарас: Хоч би як це банально не звучало, але найнезвичайніший подарунок — це присутність обох удома, не на концерті, не на гастролях чи корпоративі. А просто бути разом та сходити до ресторану вдвох. І це було кілька разів.

Олена: Заочно я знала Тараса завдяки відео гурту «Антитіла» на трек «БудуВуду». Тоді я подумала: «Класно, що є молода команда з такою цікавою музикою». А наша перша особиста зустріч тривала близько двох хвилин, це було знайомство. Тоді не виникло жодних думок.

Тарас: Зараз і не згадаю моменту нашого знайомства.

Олена: Ідеальних стосунків не існує — це треба запам’ятати. Кохання та стосунки — це важка робота. Коли зустрічаються дві людини, завжди доводиться пройти через притиснення свого его, принципів, амбіцій та прийняти одне одного такими, якими ми є. І це робота над самим собою насамперед. Ми щодня змінюємося, не знаємо, що можемо сказати чи зробити наступної секунди. Знаючи це, ми розуміємо, що треба розмовляти та шукати компроміси. Секрет міцної сім’ї — це вміння прийняти, пробачити та вміти повернутися до первісної мети. Побутові питання все витирають. Важливо не втратити почуття, яке було каталізатором того, що відбувається зараз. Це дає нам можливість навчатися одне в одного, зростати духовно та морально. Це важко, але потрібно робити, тоді все буде ідеально.

Тарас: Кохання — це робота, і треба працювати над стосунками. Тут немає жодного секрету, є розуміння, що без цього ніяк.

TamerlanAlena разом

TamerlanAlena

Tamerlan: Тепер згадалося не побачення, а ціла романтична поїздка до Парижа, куди ми вирушили вдвох. Це місто кохання, і ми переконалися у цьому на власному досвіді. Спеціально забронювали готель у центрі, щоб пройтися та розглянути всі визначні пам’ятки. Щовечора гуляли вулицями Парижа, заходили до затишних кав’ярень та просто насолоджувалися один одним. А наше перше побачення насправді вважаю найоригінальнішим за всю історію наших стосунків — воно сталося 14 лютого у піцерії (сміється. — Прим. ред.).

Alena: Коли ми з Тамерланом тільки-но починали зустрічатися, він завжди намагався влаштовувати незвичайні прогулянки. Нове побачення — нове місце, постійно дивував. Пам’ятаю подорож до Італії та пропозицію Тамерлана відвідати у Вероні будинок, в якому жила Джульєтта. Потім Тамерлан забронював столик у ресторані поблизу, і ми проговорили цілий вечір.

TamerlanAlena разом

Tamerlan: Я завжди намагаюся креативити та дивувати при виборі подарунків. Люблю дарувати емоції та теплі спогади, адже це те, що ми пронесемо через все життя. Просто вручити квіти — не про мене. Якось я наповнив весь балкон Альони квітами. А потім з таким же азартом збирав їх назад у букет, щоб поставити у вазу (сміється. — Прим. ред.).

Alena: Уявіть мій подив, коли я вийшла на балкон — а він весь у квітах! Нарахувала 51 троянду (усміхається. — Прим. ред.). Я люблю влаштовувати романтичні вечори. Тамерлан мені просто не залишає вибору: доводиться щоразу підтримувати його планку при створенні вражень. Якось під час спільного відпочинку я організувала вечерю на березі океану. Домовилася з керівниками готелю, щоб нам накрили столик прямо на піску. Навколо все було всипане пелюстками троянд, а на фоні грала жива музика. Було дуже мило — спостерігати за реакцією коханого та бачити в його очах захоплення.

Вперше зустрівши Тамерлана, я подумала, що він вискочка. Як пізніше з’ясувалося, про мене у нього склалася така ж думка (сміється. — Прим. ред.). Ми тоді були надто самовпевнені. Думаю, причиною такої поведінки був наш юний вік та величезні амбіції, з якими ми прийшли до українського шоубізнесу. Тільки з часом почали краще впізнавати одне одного та розуміти.

Tamerlan: Коли ми тільки-но познайомилися, між нами була повна антипатія. Ми були немов з різних світів — дві абсолютно протилежні особи. Нас поєднувала лише творчість, бажання створювати якісну музику. Потім стали більше часу проводити разом, дедалі частіше зависали на студії до пізньої ночі, я регулярно проводжав Альону додому. Поступово наші стосунки перетворилися з робочих на романтичні.

Фото дуету Tamerlan

Alena: Почнемо з того, що ідеальних стосунків не існує. А секрет міцних та довгих стосунків у взаємоповазі насамперед. Кожен із нас — особистість зі своїми думками, цілями та поглядами. Ми завжди підтримуємо починання та ідеї один одного, при необхідності шукаємо компроміси. Разом нам простіше розвиватися, ми мотивуємо одне одного. На мій погляд, жінка почувається щасливою, коли чоловік любить її, піклується та підтримує. У такому разі вона робить для нього у відповідь усе можливе, віддає все своє тепло.

Tamerlan: Такого секрету не існує. Це момент відчуття себе поруч з людиною, внутрішнього комфорту та спокою. Всі відносини будуються на різних цінностях, кожна людина індивідуальна, тому ідеальної формули немає та не буде. Якщо ти внутрішньо спокійний та щасливий поруч з цією людиною — це твоя людина.

Дмитро Борисов з дружиною

Олена та Дмитро Борисови

Олена: Побачення — обов’язкова частина наших стосунків. Їх було багато, різних та чудових: і біля зимового моря в Одесі, і десь у Сінґапурі. У будь-якій точці світу головне — як ти почуваєшся поруч з людиною, а не антураж. У нас було дуже незвичайне побачення на початку першого карантину. Ми за день закрили всі наші ресторани, було зовсім незрозуміло, як усе буде далі, що буде з бізнесом, як ми житимемо. Але ми дуже підтримували одне одного. І був такий дивний весняний день: пилова буря, все закрите, похмуре та хитке, але Діма кличе мене на побачення. Просто сіли в машину та поїхали вдвох кататися Київською областю: дивилися на воду, гуляли лісом. Коли повернулися додому, стало зрозуміло: хоч би що трапилося, все буде добре, бо ми є один в одного.

Дмитро Борисов з дружиною

У нас у сім’ї такий розподіл: Діма мені робить подарунки чітко за переліком з wish-листа, а я, навпаки, завжди готую сюрпризи. Один з найбільш пам’ятних подарунків для Діми — це вітрило-геннакер. Я замовила велике яскраве полотно з логотипом GastroFamily. Це було на зорі наших стосунків. Тоді Діма мав лише кілька ресторанів, але дуже амбітні мрії. Це вітрило стало символом того, як я вірю в нього, та в те, що ми одна команда.

Ми познайомилися у літаку. Дімі сподобалося моє контральто. А я подумала про те, що точно нічого не вийде: я ніколи в житті не пов’язуватиму роботу та особисте життя з однією людиною. В результаті у нас 5 дітей та 80 ресторанів.

Олена та Дмитро Борисови з дітьми

Я не вірю в ідеальні стосунки, але вірю у справжні, зрілі, партнерські. Я впевнена, що кохання — це довіра. А там, де є довіра, є багато свободи. Дуже важливо усвідомлювати свої почуття та вміти говорити про них. Взагалі розмовляти та домовлятися — мабуть, головна навичка у здорових партнерських відносинах. І ще дуже важливо вчасно зрозуміти: ніхто нікого не може зробити щасливим, щастя — це завжди особистий вибір. Але можна творити дуже багато для щастя одне одного. У цьому теж суть турботи та кохання.

Нам з Дімою дуже пощастило. Ми різні у дрібницях. У нас різні уподобання, різний режим дня, ми взагалі дуже автономні один від одного. Але ми ідеально сходимося на рівні базових людських цінностей та на рівні розуміння того, що таке кохання.

Фото: з особистого архіву героїв, freepik.com