
Травесті-діва, яку обожнює глядач та яка не соромиться казати правду в очі, якою б вона не була. Монро поділилася з Folga’ своїми планами на майбутнє, мріями та навіть розповіддю про те, у кого є шанс побувати в неї в гостях
Невгамовна МОНРО: «Жіночність — це про вибір жити так, як хочеться»
Яскрава особистість українського шоубізнесу. Завжди елегантна, іронічна та сповнена енергії. Кожен знає: якщо на івенті буде Монро, то вся увага буде прикута лише до неї. Її любить камера та глядач, а тому ревнощі колег по цеху цілком зрозумілі та навіть трохи веселять. Сьогодні травесті-діва зі сценічним псевдонімом Монро в гостях у Folga’, а значить, розмова буде захопливою… Звичайно ж, з міцним слівцем та трішки з епатажем. Як казав один мультяшний персонаж: «Робота така…»
Ні, зараз у мене чудові стосунки з пресою, просто дивовижні. Але я втомилася казати те саме, відповідати на повторювані питання, особливо якщо вони стосуються абсолютно чужих та незнайомих мені персон. Тому я трохи обмежила своє спілкування зі ЗМІ.
У мене ж зараз основна діяльність пов’язана з ютуб-каналом, де я стільки всього розповідаю про себе та інших, що сил та бажання повторюватися ще й в інтерв’ю зовсім не маю.
Якою я хотіла б бачити сучасну пресу? Напевно, не такою поверхневою та ангажованою. Через те, що практично всі ЗМІ належать певним політикам чи їхнім спонсорам, вони орієнтуються на цільову аудиторію — є цензура, рамки та обмеження. Не дивно, що глядач іде в телеграм або на ютуб, де якось вільніше.
Як будь-яка відносно психічно здорова людина — слухаю свій інстинкт самозбереження. Агресія — це небезпека, тож у разі реальної загрози забираю себе. А по-простому — з@буюсь. Якщо не вдається піти, починаю заспокоювати, змінюю тему розмови. Але знову ж таки подібних випадків я вже й не пригадаю.
А хейт та образи в мережі бавлять. Я знаю себе краще, ніж усі ці коментатори. Тому мене складно чимось здивувати чи образити. Можу повправлятися в дотепності чи навіть на х@й послати. Але на це теж ще треба заслужити.


Ні, зараз усе гаразд. Так, мене довго не приймали, дивилися скоріш насторожено. Що це за дивовижний птах? Мало того, що назвала себе травесті-дівою, ще й має нахабство говорити чесно та без пієтету до динозаврів сцени! Але дуже швидко тусовка та ЗМІ роздивилися та визнали мій інтелект та щирість.
Коли я тільки починала вливатись у тусовку шоубізнесу, без сорому роздавала всім оцінки та критикувала все, що бачила. А зірки п@здець які вразливі. Але мені ніхто своє «фі» особисто не висловлював. Зараз ми всі мило спілкуємося, лайтово розпускаємо плітки та репостимо сторіз із компліментами, СКУКОТА!
Я люблю себе, мені подобається догляд за собою, косметика, подобається робити макіяж, тому виглядаю молодшою за свій вік та, як ви сказали, «жіночнішою». Хоча така риса в моєму розумінні — це не про війки, брівки та суконьку за вітром. Це про вибір жити так, як хочеться, не обертаючись на вимоги суспільства в цілому та чоловіків зокрема.
А щодо процедур, я не приховую, що колю ботокс, філери, роблю масаж, мікроструми та обожнюю маски. Але знову ж таки — все в розумних межах. Хоча зараз я й переживаю кризу середнього віку та важко приймаю перші зовнішні ознаки свого старіння, все одно не намагаюся втримати молодість. Це безглуздо та дорого!
Тату вже 3 роки як є. Але вони дуже мінімалістичні — три кішки та хвиля. Типу я на гребені, символічно. Щодо пластики — я за, але тільки якщо в цьому є медична потреба чи ви торгуєте зовнішністю, тобто тілом. Знаєте, мені складно судити, мене все влаштовувало. А народилася б я зі шнобелем чи капловуха — заговорила б інакше.

О, мерсі за компліман! Мені здається, з почуттям гумору треба народитися або… треба народитися.
Роль тата в «Лізі сміху» була ризикованою. Щоб ви розуміли, я погодилася, не знаючи ані ролі, ані тексту. Думала, що така гарна сидітиму, а довкола мене молодь буде танцювати та жартувати. Ну а я своїм блискучим гумором усіх перевершу. Приходжу на зустріч, а там мало не театр драми та комедії, лише у форматі КВК.
Але мені, по-перше, сподобалася команда, такі всі захоплені грою, а по-друге, сенс номера! Байдуже, ким почуваються твої рідні та близькі, головне — це підтримка, увага та любов.
У мене бабине царство, п’ять кішок. Усіх підібрала на вулиці, але спочатку, окрім першої — Чикі, нікого не планувала залишати. Проте забираючи безпритульну тварину, будьте готові, що вона може залишитися у вас назавжди. Так і сталося.
У мене є можливість та кошти, щоб утримувати п’ять кішок, тож у моєму випадку це не проблема. До того ж вони навчили мене абсолютної любові та відповідальності.
А щодо мрії — це правда, і вона цілком здійсненна. Для її здійснення необхідно запровадити: обов’язкову реєстрацію тварин, їхню стерилізацію, контроль та податок на розведення, просвітництво населення. Багато хто живе з переконанням, що вихованець має народити, а потім тільки його можна оперувати. Таких диких стереотипів повно.
Люди, яким я довіряю. Чоловіків до себе не тягаю: це вульгарно та небезпечно!

Я не почуваюся комфортно за кермом та мало коли сідаю спереду. А ще я боюся швидкої їзди, висоти та не катаюся на каруселях. Люблю метро та трамвай: можна щось почитати чи людей пороздивлятися. Тим більше, що в масці ніхто не впізнає.

Я? ХОЧУ ДІТЕЙ? Навпаки, я не бачу поряд з собою дітей. Від слова «зовсім». Мої діти — це мої творчі проєкти та армія адептів секти «Невгамовна Монро». В моїй ідеальній картині майбутнього — будинок, партнер, собаки, кішки, учні, добробут та багато подорожей.
Так, я ввечері складаю перелік докладний — план того, що потрібно та хочу зробити, щоб не було такого, коли розгублено зависаєш: «Що мені подивитися, почитати чи куди піти?!» План добре полегшує та спрощує життя. Спробуйте! Найголовніше, якщо ви виконали хоча б 50% з наміченого, це вже круто.
А щовечора перед сном я хвалю себе та дякую всім, хто потрапив у моє інфополе довше ніж на дві хвилини. Навіть якщо ця людина встигла там насрати. Без його лай@а я б не навчилася прибирати та провітрювати.
Я дуже хотіла, щоб мене запросили до проєкту «Танці з зірками». Вважаю, що прикрасила б його, бо доволі пластична та харизматична. Мене якось запросили, про все домовилися… але згодом зірвалося. Прикро.
А моє майбутнє — це коучинг, психологія та посильна ментальна допомога нужденним. Ну і ютуб-канал «Невгамовна Монро». Ми повільно та впевнено рухаємося до Золотої кнопки. Приєднуйтеся!
