Як не розгубитися у прямому ефірі та розрулити будь-який факап? Розповідає ODESA.LIVE
Ведучі телеканалу ODESA.LIVE завжди працюють у прямому ефірі, а це подвійна відповідальність: обмовки, фейли, раптові форс-мажори — все це не можна перезняти, приховати чи вирізати. Однак головне — це вміння виходити з несподіваних ситуацій гідно та з гумором. Саме так, як це роблять одеські ТБ-профі.
Folga’ поспілкувалася з першими особами каналу ODESA.LIVE, дізналася про їхні фейли у прямому ефірі, а також про те, як їм вдавалося виходити з таких ситуацій.
Григорій Блайда, ведучий «Денного ефіру»
Була дуже цікава історія, коли ми через розсинхронізацію часу не встигли до початку нашого ефіру. Чомусь у нас з колегами був різний час, і я, абсолютно впевнений, що у мене є ще 10 хвилин до ефіру, раптом чую, як мені надають слово.
В одній руці у мене кава, в іншій — пляшка з водою, і я лечу через усю студію на своє місце. На пів дорозі чую: «Ведучий новин Григорій Блайда». Тобто я вже маю сидіти в кріслі та розповідати, а я все біжу, розхлюпуючи каву. Мені тоді здалося, що перед очима промайнуло все життя.
Вриваюся в ефір, ховаю чашку під стіл, кава виливається мені на штани, а пляшка з водою з гуркотом падає під ноги. Але, як виявилося, в кадрі це пройшло повз увагу. Хіба що на початку було видно мою розгубленість.
Дивитися профіль ведучого
Руслана Орленко, ведуча проекту «Місто прокидається»
Одного разу в прямому ефірі програми «Місто прокидається» я впала. Це сталося через те, що я дуже люблю сидіти, як зазвичай сидять перші леді — підібравши обидві ноги під себе. І ось обговорення якоїсь теми було настільки цікавим, що я не помітила, як засиділа ногу. Щоб яскравіше висловити свою точку зору та додати трохи експресії у промову, я різко встала, але замість яскравої емоції було яскраве падіння.
У цей момент у мене промайнула думка: «Що ж робити?» У школі телебачення мене вчили: «Коли відро падає на голову, не потрібно вдавати, що нічого не сталося». Тому я відреагувала жартом і сміхом. Адже саме такі ситуації роблять ведучого ближчим до глядача. Я ж жива людина, а не порцелянова лялька.
Дивитися профіль ведучої
Олексій Майоров, ведучий программи «Великі Новини»
Це історія, яку я, мабуть, ніколи не забуду: вона найбільше запам'яталася з усіх моїх факапів у кар'єрі ведучого! Я читав неймовірно довгу підводку до дуже серйозної новини в прямому ефірі — тексту, напевно, було більше ніж на аркуш А4. Зазвичай підводки набагато коротші. больше чем на лист А4. А ведь обычно подводки намного короче.
Прочитав більш ніж половину та вже доходив кінця. Приблизно за десять речень до фіналу мені раптом... залітає в ніс муха! Я, звичайно, бачив, що вона літає по студії, але на такий поворот ніяк не очікував. Але я як справжній професіонал дочитав до кінця та позбувся мухи під час перебивки.
Взагалі за всю мою кар'єру була маса курйозів і з гостями, і з обмовками в ефірі, і з вимкненням обладнання. Одного разу навіть під час прямого ефіру в метрі від мене впав світловий прилад.
Дивитися профіль ведучого
Елізабет, ведуча проєкту «Місто прокидається»
Серйозних факапів у ролі ведучої в мене не траплялося, але іноді бувають обмовки чи заминки.
Одного разу просто під час ефіру мене пригостили цукеркою. Вона була дуже смачна, і мені стало цікаво, що в ній. Ефір іде, а я простувато так кажу: «Це цукерка з фейхуйою?» А колеги відбивають: «Так, з фейхоа».
Ще була кумедна ситуація, коли в прямому ефірі я не змогла вимовити текст про польську розробку «роборуки». Слово мене збентежило, і мені здалося, що це помилка на суфлері. А виявилося — ні, це слово дійсно існує! Вимовити «роборука» я змогла після декількох спроб, але зате ми всі потім посміялися.
Дивитись профіль ведучої
Ігор Окс, ведучий проєкту «Місто прокидається»
Ця історія сталася буквально нещодавно. До нас на ефір прийшов військовий, та після приємного спілкування ми почали прощатися. Гість повідомив, що завжди прощається по-військовому. Сказавши: «Отдаю вам под козырек», — російською, він приклав руку до кашкета та відступив. Закінчуючи ранковий прямий ефір, я став думати, як вкрутити цей вислів у своє прощання, щоб воно закінчилося словами «под козырек».
І ось нарешті прощання, я починаю підходити до фінальної фрази, залишається одне слово в запасі, і тут мене пронизує думка, що я не знаю, як українською сказати «под козырек». Сказав єдине, що мені спало на думку: «Я віддаю під козѝрѐк». Схоже, що таким чином народилося нове українське слово!
Дивитись профіль ведучогоКраще один раз побачити, ніж сто разів почути! Тому пропонуємо вам подивитися нарізку блуперів з прямих ефірів ODESA.LIVE.
